| Registro completo |
| Provedor de dados: |
IBSS Repository
|
| País: |
Ukraine
|
| Título: |
Распределение живого и мёртвого мезозоопланктона в прибосфорских районах Чёрного и Мраморного морей: солёностная толерантность Acartia clausi и A. tonsa.
Distribution and mortality of mesozooplankton in the Bosphorus area of the Black and Marmara Seas: salinity tolerance of Acartia clausi and Acartia tonsa.
Розподіл і смертність мезозоопланктону в прибосфорських районах Чорного та Мармурового морів: солоністна толерантність Acartia clausi и Acartia tonsa.
|
| Autores: |
Губарева, Е. С.
Светличный, Л. С.
Ишинибилир, М.
Бельмонте, Г.
|
| Data: |
2009-03-30
|
| Ano: |
2008
|
| Palavras-chave: |
Мезозоопланктон
Биомасса
Численность
Выживаемость
Acartia clausi
Acartia tonsa
Солёностная толерантность
Скорость дыхания
Двигательная активность
Чёрное море
Мраморное море
Mesozooplankton
Biomass
Abundance
Survival
Acartia clausi
Acartia tonsa
Salinity tolerance
Respiratory rate
Locomotory activity
Black Sea
Marmara Sea
Біомаса
Чисельність
Виживаність
Солоністна толерантність
Швидкість дихання
Рухова активність
Чорне море
Мармурове море
|
| Resumo: |
В прибосфорских районах Чёрного и Мраморного морей в октябре 2005 г. наблюдалось снижение биомассы кормового зоопланктона с 6102.6 до 2363.7 мг м-2 по направлению к Мраморному морю. Эта тенденция обусловлена резким изменением биомассы 4 видов копепод – Calanus euxinus, Pseudocalanus elongatus, Acartia clausi и A. tonsa. Одновременно с этим возрастала доля мёртвых организмов. Максимальная доля мёртвых особей A. clausi (88 %) отмечена в слое солёностного градиента Мраморного моря, что указывает на низкую галотолерантность этого вида. В лабораторных кратковременных экспериментах A. clausi, собранные у входа в пролив Босфор, погибали при повышении солёности с 18.9 до 29.4 ‰. Выживаемость A. clausi из удалённого от Босфора района Принцевых о-вов оказалась более высокой, однако особи этого вида не выдерживали длительного содержания при 39.8 ‰. A. tonsa, наоборот, успешно переносила повышение солёности до 39.8 ‰, но это преимущество не способствовало её массовому развитию в Мраморном море. Сравнительное исследование двух видов акарций показало, что для A. tonsa характерны более высокие уровни энергетического обмена и двигательной активности.
In the Bosphorus area of the Black and Marmara Seas in October 2005 the biomass of fodder zooplankton diminished from 6102.6 to 2363.7 mg m-2 in the direction of the Marmara Sea due to pronounced decrease in the biomass of copepods Calanus euxinus, Pseudocalanus elongatus, Acartia clausi and A. tonsa. The share of dead individuals increased simultaneously. Maximum mortality (88 %) in dominant copepod A. clausi was found in the salinity gradient layer (25 – 38 ‰) of the Marmara Sea. In laboratory short-term experiments A. clausi collected in the Marmara Sea near the Bosphorus died after salinity increase from 18.9 ‰ to 29.4 ‰. Despite higher salinity tolerance of A. clausi sampled near the Prince Islands, these individuals cannot withstand long-term exposure to 39.8 ‰. On the contrary, A. tonsa survived successfully during salinity increase from 18.9 to 39.8 ‰. In comparison with A. clausi, A. tonsa possess higher levels of metabolism and locomotory activity.
У прибосфорських районах Чорного та Мармурового морів у жовтні 2005 р. спостерігалось зниження біомаси кормового зоопланктону від 6102.6 до 2363.7 мг м-2 у напрямку до Мармурового моря. Ця тенденція обумовлена різкою зміною біомаси чотирьох видів копепод - Calanus euxinus, Pseudocalanus elongatus, Acartia clausi и A. tonsa. Одночасно з цим зростала частка мертвих організмів. У домінуючої копеподи A. clausi максимальна смертність (88 %) відзначена у шарі солоністного градієнта Мармурового моря (25 – 38 ‰), що вказує на низьку галотолерантність цього виду. У лабораторних короткочасних експериментах A. clausi, зібрані біля входу в протоку Босфор, гинули при підвищенні солоності від 18.9 ‰ до 29.4 ‰. Хоча виживаність A. clausi з віддаленого від Босфора района Принцевих о-вів виявилася більш високою, особі цього виду не переносили тривалого утримування при 39.8 ‰. A. tonsa, навпаки, легко витримувала підвищення солоності до 39.8 ‰, проте ця перевага не сприяла її розвитку в Мармуровому морі. Порівняльне дослідження цих двох видів показало, що для A. tonsa властиві більш високі рівні енергетичного обміну та рухової активності.
|
| Tipo: |
Journal Contribution
|
| Idioma: |
Russo
|
| Identificador: |
Morskyji ekhologichnyji zhurnal/Marine ecological journal/Morskoj ekhologicheskij zhurnal, 7(4). p. 27-39
1684-1557
http://repository.ibss.org.ua/dspace/handle/99011/829
|
| Formato: |
128512 bytes
application/msword
|
|
