| Registro completo |
| Provedor de dados: |
IBSS Repository
|
| País: |
Ukraine
|
| Título: |
Comparative analysis of long-term alteration in structural organization of zoobenthos under permanent anthropogenic impact (Case study: Sevastopol Bay, Crimea).
Сравнительный анализ многолетних изменений в структурной организации зообентоса в условиях постоянного антропогенного воздействия (на примере Севастопольской бухты, Крым).
Порівняльний аналіз багаторічних змін в структурний організації зообентосу в умовах постійного антропогенного впливу (на прикладі Севастопольської бухти, Крим).
|
| Autores: |
Revkov, N. K.
Petrov, A. N.
Kolesnikova, E. A.
Dobrotina, G. A.
|
| Data: |
2009-03-30
|
| Ano: |
2008
|
| Palavras-chave: |
Структура сообществ
Многолетние изменения
Черное море
Севастопольская бухта
Макрозообентос
Структура угруповань
Багаторічні зміни
Чорне море
Севастопольська бухта
Macrozoobenthos
Structure of assemblages
Long-term changes
The Black Sea
Sevastopol bay
|
| Resumo: |
The results of benthic survey of soft bottoms in the Sevastopol bay had been performed in 2001 are presented. This bay is under permanent technogenic impact and is being considered as one of the most polluted areas along the coastal part of Crimea. The peculiarities of quantitative development of macrobenthic assemblages were characterized, and taxa which define the structural organization of assemblages were distinguished. In spite of strong influence of technogenic pollution, Sevastopol bay can be attributed to faunistically rich areas of Crimean coast and the Black Sea at whole. Using the methods of multivariate statistical analysis, suites of 7 – 8 environmental variables (from the 32 ones considered in the analysis) that best explained the observed benthic spatial distribution pattern were identified. It was noted that chloroform-extracted bitumens, which traditionally are being attributed to the most important abiotic factors affecting to bottom communities, were not included into set of the most significant variables influencing on macrobenthos. Comparative analysis of materials which had been collected in extremely far-separated time periods (1928 – 2001) allowed revealing availability of long-term tendencies: increasing of average benthos biomass values in the bay; and change in trophic structure of benthos when detritus-feeders became prevail. Such alterations can be considered as one of the way of adaptive response of the bay’s ecosystem under growing of organic enrichment in Crimean coastal waters.
Представлены результаты бентосной съемки рыхлых грунтов Севастопольской бухты (2001 г.), являющейся одной из наиболее антропогенно нагруженных акваторий побережья Крыма. Дана характеристика количественного развития, выделены таксоны, определяющие особенности структурной организации комплексов макрозообентоса. Полученные результаты позволяют отнести Севастопольскую бухту к фаунистически богатым акваториям Крыма и Черного моря в целом. Использование методов многомерной статистики позволило выделить комбинации 7 – 8 ключевых абиотических переменных, из общего числа 32-х, включенных в анализ, которые наилучшим образом “объясняют” распределение бентоса. При этом, хлороформные битумоиды, традиционно относимые к наиболее значимым для зообентоса абиотическим факторам, по результатам нашего анализа не вошли в группу ключевых переменных для макробентоса. Сравнительный анализ материалов, полученных с 1928 по 2001 гг., позволил сделать заключение о многолетних тенденциях увеличения средней биомассы бентоса в бухте и изменения трофической структуры донных группировок в сторону преобладания детритофагов. Такие изменения можно рассматривать в качестве ответной реакции экосистемы в условиях роста органического обогащения прибрежных вод Крыма.
Представлені результати бентосної зйомки пухких ґрунтів Севастопольської бухти (2001 р.), яка є однієї з найбільше антропогенно забруднених акваторій узбережжя Криму. Дано характеристику кількісного розвитку, а також виділені таксони, що визначають особливості структурної організації комплексів макрозообентосу. Отримані результати дозволяють віднести Севастопольську бухту до фауністично багатих акваторій Криму і Чорного моря в цілому. Використання методів багатомірної статистики дозволило виділити комбінації із 7 – 8 ключових абіотичних перемінних (із загального числа 32-х, включених в аналіз), які найбільшою мірою визначають кількісний розподіл бентосу. При цьому, хлороформні бітумоїди, які традиційно відносять до найважливіших для бентосних угруповань абіотичних факторів, за результатами нашого аналізу не були віднесені до групи провідних перемінних стосовно макробентоса. Порівняльний аналіз матеріалів, отриманих в період з 1928 до 2001 р., дозволив зробити висновок про наявність багаторічних тенденцій щодо збільшення середньої біомаси бентосу в бухті, а також зміни в трофічній структурі донних угруповань, коли детрітофаги починають грати переважну роль. Такі зміни можуть бути визначені як відповідна реакція екосистеми бухти в умовах росту органічного забруднення прибережних вод Криму.
|
| Tipo: |
Journal Contribution
|
| Idioma: |
Inglês
|
| Identificador: |
Morskyji ekhologichnyji zhurnal/Marine ecological journal/Morskoj ekhologicheskij zhurnal, 7(3). p. 37-49
1684-1557
http://repository.ibss.org.ua/dspace/handle/99011/820
|
| Formato: |
915535 bytes
application/pdf
|
|
